Значення оберегів для українців у давнину

  • Прочитано 811 раз
  • Прокоментуй першим!
Значення оберегів для українців у давнину Значення оберегів для українців у давнину

З давніх давен народний світогляд українців був дуже різноманітним, детально описувався народною фольклористикою та вабив своєю казковістю. Згідно з віруваннями, існували демони природи (водяники, лісовики, русалки), домашні демони (домовики), людські химери (упирі, відьми, чорти), примари (злидні, мара, трястя). Нечиста сила водиться всюди, але найчастіше в нечистих місцях - на перехресті доріг, мостах, межах сіл, в водоймищах. Для захисту від нечистої сили люди використовували заговори, обряди, деякі рослини, а також велику масу різнопланових оберегів для себе, своєї родини та свого дому.

Демоністичні вірування слов'ян

Демоністичні вірування слов'ян полягають у вірі в духів, що можуть вселятись в речі, в тварин, рослини і навіть в людей, володіти надприродними силами, рухати предмети, впливати на людей та погоду. Духи не зникли з повсякденного життя українців навіть з приходом християнства та глибоко засіли в казках, піснях, легендах, прислів'ях та колядках.

Насамперед українці вірили в існування душі людини, причому часом ставились до неї, як до живої істоти, що може жити власним життям. Від душі залежав стан людини - життя або смерть, хвороба та зцілення, безсоння. Джерелом появи духів в нашому світі вважались душі померлих неприродною смертю людей. Коли людина помирає природно, то її душа відправляється на небо (у Вирій), допомагає людям у житті та може навітатись з частуванням на поминальні дні. Проте якщо людина помирає не своєю смертю, то душа не може відлетіти і мрець перетворюється на нечисту силу.

Упирі – розповсюджений персонаж народних демоністичних вірувань. Вони можуть перетворювались в звірів, птахів, людей, крадуть дощ, насилають неврожай, п'ють кров з людей, молоко у корів, а деякі навіть можуть пити горілку.

Злидні - зловорожі духи, що приносять у дім нещастя та бідність. Це маленькі заморені голодом чоловічки в лахміттях, що туляться в кутку за пічкою. Злидні часто згадуються в повір'ях, прислів'ях та піснях. Позбутись злиднів можна завдяки розуму й життєлюбству, завести кудись чи кинути в воду. Вважалося, що якщо викидати сміття після заходу сонця, хату обсядуть злидні.

Вовкулаки - це перевертні, які зі звичайних людей чаклуванням перетворені на вовків.

Русалки або Мавки - душі молодих утоплениць, самовбивць або померлих нехрещених жінок, яких треба остерігатись, особливо дівчатам. Щоб не попастись в руки русалкам, треба при собі мати полин або любисток, інколи м'яту чи часник. Русалки живуть у воді, в лісах та полях. Вони зображуються молодими гарними дівчатами з довгими косами. Русалки пустують, танцюють, розчісують волосся, лоскочуть людей, які на Зелені свята купаються в річці або ходять у житі.

Водяник - дух рік та озер, володіє всією водою в світі - моря, ріки, озера, болота. Нечиста вода та болота стали домівкою злих істот, що затягують до себе людей, особливо п'яних, показуючи їм різні коштовності та частування.

Відьми ззовні не відрізняються від людей, але мають чаклунські здібності - можуть перекидатись на звірів, літати на мітлі, красти місяць та зорі, викликати дощ чи посуху, доїти чужих корів. Відьми бувають добрі, можуть зняти наврочення. Але частіше це люди, які продали душу нечистому заради сили чаклунства, тому вони злі, накликають хворобу та всілякі нещастя, затьмарюють розум.

Чорт (дідько, сатана, диявол, біс, нечистий) - це зловорожий дух, уособлення темних земних і небесних вод. Він водиться в болотах, лісах, очеретах. Чорти заманюють, крадуть гроші, дурять, душать людей у ночі і залякують. Але хоробрі та кмітливі люди можуть протистояти чортам, кажуть "не такий страшний чорт, як його малюють".

Небіжчик - тіло людини, що померла неприродною смертю. Це могли бути утопленики, убиті, які приходили вночі, душили овечок та насилали страхітливі видіння.

Лісовики "водять" людей, збивають зі шляху. Але й можуть допомогти знахарю порадою або оберігати людину у лісі.

Баламут - аналог біса, що водить людей та дурить дівчат.

Нечиста сила може мати людиноподібну форму (антропоморфний вигляд), але з деякими нехарактерними ознаками (роги, хвіст, звірині ноги, кігті, чорна шерсть), приймати вигляд тварин (кішка, собака, свиня, миша, жаба, змія) чи неживих предметів (камінь), а також проявлятись такими явищами, як тріск, шум, скрип, завивання, швидкі обертальні рухи. Так люди остерігали пилового вихору, кажучи, що то нечиста сила гуляє. Хоч більшість демонів є надто страшними та лихими, серед них трапляються добрі персонажі, які можуть допомогти в важливий момент, з якими можна домовитись або вплинути на їх дії. Так домовлялись з домовиками, щоб вони не лякали стуком, вчились підручними засобами викликати дощ під час засухи, питали у лісовиків порад.

Існували також добрі жіночі духи - берегині. Води водились коло води, допомагати рибалкам, піклувались про дощі для посівів.

Домовики  - духи людського житла, які оберігають людей та їх оселю. Від домовика залежить, чи буде життя у домі хорошим та спокійним. Вважалось, що домовика треба задобрити, домовитись з ним, щоб співіснувати.

Польовики дбали про посіви та врожаї, вони були господарями хмар, покровителями дощу.

 

Обереги для захисту від нечистої сили

Слово оберіг походить від вислову "о березі", яке вказує на те, що треба при собі мати, знаходячись на березі, аби захиститись від русалок. Проте далі обереги використовуються не тільки від нечисті та злого ока, а й забезпечували здоров'я, добробут, спокій у родині, оберігали на війні.

Від нечистої сили могли вберегти молитви, заговори, специфічні обряди - вогонь, запалений певним способом, вода, зачерпнута певним способом, рослини, зірвані в певні дні або з промовляннями. Для вигнання домовиків та відьом на Івана Купала збирали плакун-траву, а цвіт папороті допомагав керувати нечистою силою. Зі свяченими гілочками верби обходили весь двір, аби уберегти його від злого ока та нечистої сили, розганяли грозові хмари. В ролі оберега біля хати садили горобину, а на Купайла гілочку горобини вішали на кожні двері. Також біля хати садили березу, яка здобула своє оберегове значення завдяки білій корі, як символу чистоти. Осика використовувалась не тільки у вигляді колу від повсталих мерців, а й служила оберегом дома від нечистої сили - з неї робили пороги хати, плели обручі для худоби від злих чаклунів та носили листя при собі як оберіг від "недоброго ока".

Серед тварин захисниками від нечисті вважається півень, оскільки він своїм співом розганяє нечисту силу, що водиться вночі. Він є символом добра, що побороло зло, світла, що перемогло пітьму.

Для будівництва хати брали тільки знайомих або рекомендованих людей, в яких не було нічого злого. Їм намагались догоджати, щоб вони не заклали зла в хату. Подвір'я від злих духів оберігав паркан, який грав роль замкнутого кола, куди не могла проникнути зла сила. Аналогічний зміст мало обведення білої хати кольоровою фарбою знизу. Особливо захищеним місцем вважалась комора - рятувала дітей від злого ока, зберігала цілюще зілля, очищала тих, хто в неї заходив. Магічним місцем у хаті був сволок - головна балка під стелею - символ міцності будівлі, сім'ї, здоров'я всіх мешканців. Сволок орнаментували різноманітними обереговими символами - сваргами, символами сонця, деревами, оздоблювали квітами, пахучим зіллям, клали на нього гроші.

Наші предки також наділяли одяг обереговим значенням - він захищав від злих духів та злого ока. Головну захисну роль відігравала біла сорочка, проте мали значення колір оздоблення, орнаментована вишивка, головні убори (хустка, шапка), прикраси, що символізували замкнене коло для захисту від зла - пояси, стрічки, перстні, вінок, намисто. Хусткою заможні українські жінки покривали голову щодня, бо розпущене волосся здавна було провідником нечистої сили, відьми та русалки завжди зображувались з розпущеним волоссям. Молоді дівчата ходили з непокритою головою, але у вінку або зі стрічкою.

Незмінним оберегом був вишитий рушник - який був довгим полотном, що є символом дороги, мав білий колір (символ святого) та мав вишиті чи виткані знаки-обереги. Мати вишивала рушник сину на довгу дорогу, як оберіг від лиха, дівчина вишивала весільний рушник для щастя в подружньому житті, рушниками проводжали померлих в потойбічне життя. 

Захищались українці навіть їжею, якій приписували магічні властивості. У народних повір'ях хліб вважався оберегом від всього нечистого. Хлібом благословляли молоде подружжя, проводжали в далеку дорогу, брали для захисту з собою в ліс, зустрічали з дороги, щоб людина не принесла з собою щось недобре. Мед - символ солодкого життя, вважається захисником від лихого. Кажуть "живеться не з медом", описуючи злидні. 

Оберегові функції приписують також ложці, ніби вона нейтралізує негативні впливи та оберігає від лихого, тому її клали до колиски немовляти. Є також багато забобонів - як залишити ложку на ніч у горщику, то нечистий буде бавитися, як ложка впаде з рук увечері, то буде покійник, стукання ложкою об чашку - до сварки. Свічці і власне воску здавна приписували захисні властивості, вони відвертають лихе та стоять на заваді нечистим силам. Віск активно використовували в народній магії та для багатьох обрядів. Так, на свічці гадали дівчата, мерцю в руки клали свічку, щоб він краще бачив в потойбіччі, з освяченою свічкою обходили господарство від нечисті, запалювали свячену свічку, щоб уберегтись від всіляких негараздів.

 

Рекомендуємо прочитати далі:

Залишити коментар

Переконайтеся, що ви вводите (*) необхідну інформацію, де потрібно
HTML-код не допускається

Увійти або Зареєструватися